ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ ОЛЬГИ ПАВЛУШЕНКО «МІФОЛОГЕМИ «ДЕРЕВО ЖИТТЯ» ТА «СОНЦЕ» В НАЦІОНАЛЬНІЙ КАРТИНІ СВІТУ УКРАЇНЦІВ (З ДАВНИНИ ДО СУЧАСНОСТІ)»

26 березня 2025 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньо-професійними програмами «Філологія. Українська мова та література», «Середня освіта. Українська мова і література», «Середня освіта. Українська мова і література. Англійська мова та зарубіжна література», та другого (магістерського) рівня вищої освіти ОП «Середня освіта. Українська мова і література» прослухали  гостьову лекцію Павлушенко Ольги Андріївни – кандидатки філологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Доц. Павлушенко О. А. проаналізувала вираження міфологем «дерево життя» («світове дерево») і «сонце» в українській етнокультурі й етноментальності від найдавніших часів до сьогодення, зосередивши увагу на сучасних формах і змісті цих міфологічних образів у світобаченні українців.

«Дерево життя» стало одним із символів, який широко використовується на писанках, вишиванках, рушниках тощо. Значення дерева життя полягає в тому, що воно відображає світогляд наших пращурів, це райське місце, міст між світами, у якому все та всі на своєму правильному місці. Вірили, що дерево життя протистоїть хаосу, а також є уособленням виникнення всього живого.

Для українців «дерево життя» демонструє реалії людського буття, поєднуючи в собі світобудову, родову спільноту, є символом людини, як своєрідного поля бою між добром та злом. Цей важливий елемент української культури являє собою найвищий рівень мудрості та зв’язок світів, неба та землі, взаємодію людей та Богів.

Сонце вважалося центром світу та джерелом життя, символізувало небесну духовність, часто набуваючи образу й уособлюючи окремих богів. Його культ був всесвітнім. Українська народна обрядовість зберегла залишки культу Сонця, образ якого виявляється у формі ритуальної випічки: паляниці, калити, весільного короваю та печива; крашанки (особливо червоного кольору) або писанки.

Проведення гостьової лекції відбулося в межах підвищення кваліфікації (стажування) і сприяє поглибленню співпраці між кафедрами української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського й української філології Хмельницького національного університету.

Інформація кафедри української філології