22 травня – знаковий день в історії державотворення України. 1861 року відповідно до заповіту Тараса Григоровича Шевченка відбулося повернення Кобзаря в рідну Україну, за яку Пророк нації «карався» і «мучився» впродовж всього життя, але не покаявся перед тоталітарним режимом Російської імперії. Останні десятиліття релігійні громади звертались у Шевченківський національний заповідник стосовно канонізації Т. Г. Шевченка. На думку науковців, є факти, що засвідчують нетлінність Шевченкового праху та сходження людей на Тарасову гору задля святого причастя на Шевченковій могилі.
Цьогоріч з нагоди 158-ої річниці від дня перепоховання праху Т. Г. Шевченка в Україні за сприяння Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас» учасники студентського літературного театру «Глорія» кафедри української філології Хмельницького національного університету у складі делегації Хмельницької області взяли творчу участь у традиційній Канівській подорожі до генія Шевченка. Учнівська і студентська молодь міста Хмельницького разом із педагогами-наставниками, представники Хмельницького обласного і районного об’єднань Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка долучилися до урочистої ходи «Останнім шляхом Кобзаря», здійснили духовне сходження на Тарасову гору, вшанували світлу пам’ять Великого Українця молитвою, покладанням квітів та живим безсмертним Шевченковим Словом.
«До Канева…» – передсмертні слова 47-річного Т. Г. Шевченка. Завдяки великим зусиллям його друзів було отримано офіційний дозвіл на перепоховання праху неблагонадійного малоросійського поета в Україні. Тараса хоронили як парубка: перед труною в яскравих вінках, вишиванках плачучи йшли дівчата. Весняні канівські квіти встеляли останню земну мандрівку Генія.У промові настоятеля Канівського Успенського собору Гната Мацкевича прозвучали віщі слова: «Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!» .Через кілька днів після перепоховання Кобзаря Чернечу гору народ називатиме Тарасовою.
Вперше від імені Української держави Симон Петлюра – голова Директорії, український літературознавець і державотворець – заявив про те, що «утримання достойного вигляду могили співця України, борця за її волю» є «святим обов’язком всього українського народу». Було внесено законопроект про Національну Святиню з пропозиціями визнати святу Могилу Т. Г. Шевченка національною власністю. 1918 року на Тарасовій горі С. Петлюра висловив щиру думку: «Мала втіха бути мертвим, а все ж таки, коли говорити про те, де було б добре лежати мертвим костям, – то тільки тут. Не там, рядом з Тарасом, а хоча б от тут, у нього під ногами!» – й вказав на підошву гори…
Трагічна загибель у Парижі 47-річного вождя Української революції спонукала побратимів до роздумів про повернення в Україну праху полум’яного борця за її незалежність. Можливо, на переконання шевченкознавця зі світовим ім’ям Зінаїди Тарахан-Берези, «і ця свята його душа повернеться до нас як символ духовної єдності «і мертвих, і живих, і ненарожденних» дітей України та незнищенності безсмертного духу нашого народу. І цей могутній дух, об’єднавшись з козацьким, Шевченковим та духом Симона Петлюри, стане тим смолоскипом, який вічно запалюватиме в серцях українців незгасну любов до рідного краю».
Учасники нашої делегації ознайомилися з експонатами Канівського музею Тараса Шевченка, взяли участь у відкритті виставки з нагоди річниці перепоховання Т. Г. Шевченка та урочистій передачі Шевченківському національному заповіднику робіт полтавських майстринь «Образ і слово Кобзаря у вишивці». Автором розробок схем є заслужений майстер народної творчості України Григорій Кисіль.
Неймовірні враження залишилися від відвідування Тарасової світлиці. У Книзі вражень учасники нашої делегації зробили записи, в яких щиросердно подякували працівникам першого народного музею Кобзаря за збереження автентичності національних скарбів і атмосфери Шевченкового Духу.
На Шевченковій могилі свою любов до Поета і повагу до незламного українського духу Кобзаря висловила творча молодь міста Хмельницького: театральна студія «Карітас – драма» (педагог-волонтер – Т. П. Коваль) та дипломант Хмельницького міського літературного фестивалю «Слово єднає», лауреат Відкритого фестивалю-конкурсу художньої творчості серед колективів та окремих виконавців навчальних закладів України «Агроуніфест – 2018» студентський літературний театр «Глорія» ХНУ (науковий консультант – проф. М. М. Торчинський, керівник – Т. П. Коваль, координатор – В. Ц. Міхалевський).
Театральна постановка «Через Лету бездонную перепливем…» у проникливому виконанні учениць навчальних закладів м. Хмельницького, юних артисток «Карітас – драма»: Ярослави Гринишин, Христини Кузенко, Ірини Кузенко, Марії Дмитришеної та наймолодшої – Христини Гринишин викликала хвилю зворушливих емоцій у глядачів. Моновиставу «Сміюсь і плачу» за мотивами політичної сатири Т. Г. Шевченка та уривок з авторської вистави «Тарасові Небеса…» майстерно і надзвичайно експресивно розіграла солістка «Глорії» Юлія Довганюк. Авторську поезію «Приречений бути щасливим рід, в якому зродився Тарас» неповторно виконала Ольга Каштан, президент літературного клубу «Роса», переможець Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Голова Хмельницького обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, член Національних спілок письменників і журналістів України, доцент ХНУ Віталій Міхалевський висловив авторські філософсько-художні візії світоглядних концепцій національного Генія в поезії-присвяті Т. Г. Шевченкові. Голова Хмельницького районного осередку ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, член Національних спілок письменників і журналістів України, кореспондент Хмельницької обласної газети «Актуально для подолян» Михайло Цимбалюк виголосив блискучу промову, закцентувавши увагу на значущості та дієвості вічного Слова Шевченка – всесвітньо відомого Українця в державотворчому розвої України ХХІ століття.
22 травня на Чернечій горі під Тарасовим Небом завжди відбуваються незабутні зустрічі, духовне єднання людей з різних куточків України і зарубіжжя. Цього року ми мали приємну нагоду познайомитися з отцем Романом Паньківим – членом Національної спілки письменників України, журналістом Радіо «Свобода» (Канада). Радісно зазначити, що до нашого святкового дійства, присвяченого Тарасові Шевченку, приєднався перший заступник директора Шевченківського національного заповідника Ігор Ліховий; заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат технічних наук Віталій Коваль; учасники делегації Івано-Франківської області, в натхненному виконанні яких рознеслися над Дніпром і Канівськими кручами сокровенні Кобзареві «Думи…».
Шевченколюбів Хмельниччини привітав віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань, доктор філософських наук, кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня В`ячеслав Кириленко, зустріч з яким для нас неначе «запланував» Тарас Григорович Шевченко вже втретє. Як поціновувач народних духовних цінностей і палкий шанувальник національної культурно-мистецької спадщини Т. Г. Шевченка В’ячеслав Кириленко з радістю долучився до театральної молоді – до художнього виконання безсмертних творів Кобзаря.
І тут, і всюди – скрізь погано. Душа убога встала рано…
…Сонце йде І за собою день веде.
І вже тії хребетносилі, Уже ворушаться царі…
І буде правда на землі.
…Борітеся – поборете! Вам Бог помагає…
…Свою Україну любіть… За неї Господа моліть.
Учасники духовного сходження на Тарасову гору висловлюють щиру подяку директорові Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас» – отцеві мітрату Іванові Данкевичу; керівникові проекту «Соціально-педагогічна робота з молоддю України» Наталії Гринишин; соціальному педагогові Олесі Кузенко; лідерам учнівського самоврядування ДНЗ «ВПУ №11 м. Хмельницького» за організацію Канівської подорожі – можливість вшанувати Тараса Григоровича Шевченка в доленосний День повернення Пророка в Україну.
І нехай на Канівській благодатній землі щороку проростають весняні квіти, які встелятимуть прочанам дорогу до Національної Святині – Шевченкової могили, як і 158 років тому…
СЛАВА ШЕВЧЕНКУ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
М. М. Торчинський, доктор філологічних наук, професор,
завідувач кафедри української філології
Т. П. Коваль, старший викладач кафедри української філології,
керівник СЛТ «Глорія»
Ю. Л. Довганюк, голова Ради СЛТ «Глорія», випускник ХНУ,
вчитель української мови та літератури Хмельницького НВО № 28