
Навесні 2025 року світ побачив збірник краєзнавчих матеріалів, що складається зі статей студентів Хмельницького національного університету, які вивчали вибірковий курс «Топоніми Поділля», а також викладачів гуманітарно-педагогічного факультету і вчителів Хмельниччини. Усі 16 нарисів – це наукові, публіцистичні, художні або комбіновані описи історії, сьогодення та перспектив розвитку населених пунктів Поділля.
Для назви альманаху ми взяли рядки відомої поезії Лесі Українки, яка так майстерно описала наш край: мальовничі підвищення чергуються із глибокими ярами, численні, але невеликі ліси – із дбайливо обробленими полями, ріки й потічки – з містечками й селами, прикрашеними садами. І хай Карпати хизуються гірськими хребтами і захованими вдалині полонинами, Таврія – неозорими степами, Полісся – дрімучими лісами, Волинь – блакитними озерами, Донбас – високими териконами, а наше Поділля виділяється гармонійним синтезом тих ознак, які роблять людину щасливою!
Головна ідея книги – описати історичні та природні особливості населених пунктів Подільського регіону, зафіксувати власні назви природних об’єктів, які, на жаль, зникають із народної пам’яті, і така доля загрожує значній частині поселень, особливо невеличких сіл, у багатьох з яких проживає менш ніж сотня мешканців.


Текстова інформація супроводжується фотографіями, які ілюструють чудову подільську природу. Це і прекрасний острів посередині ставка в селі Ставище Кам’янець-Подільського району, яке й отримало найменування від цього географічного терміна, і мрійлива Липова алея в селі Цівківці цього ж району, яка далі переходить у шлях, обсаджений черешнями, якими й сьогодні ласують дітлахи, і ще десятки світлин краєвидів міст і сіл Вінниччини, Тернопілля і Хмельниччини, зроблених авторами власноруч або взятих з Інтернету.

Більшість текстів містить історичні відомості про минулі часи, часто – з фотоілюстраціями, на яких, наприклад, можемо побачити кам’яні знаряддя праці, виявлені на околицях села Вільховець Кам’янець-Подільського району.
Проте особливу увагу привертають щирі слова про рідні місця, де на подвір’ї були зроблені перші дитячі кроки, школярі стежиною бігли до школи, а після її закінчення дорогою прямували у світ широкий спочатку вчитися, а потім – і жити й працювати. І все рідше повертаєшся до батьківської хати, особливо якщо й батьків уже немає, та й не ідеш пішки, а їдеш автомобілем, «… але це вже не те, тому що не чутно аромату весняних квітів, не парує масна земля, немає тієї радості від пориву рідного вітру, який більше ніде так щемливо не забивав подих, як дорогою до рідної домівки» (М. Торчинський). Або, як писала Н. Подлевська, «дорога додому, до рідного села – найдорожча і найближча дорога, найтепліші і найрідніші спомини …».
Майже у кожній статті – фото школи, де здобувалися знання, формувався світогляд, де ми готувалися до дорослого життя. І коли читаєш такі рядки: «… моя рідна школа і вчителі найкращі, вони дали мені знання й виховали любов до школи, до навчання, до професії майбутньої» (Подлевська Н.), то віриш у високі професійні і людські чесноти тих педагогів.
Стаття про село Цівківці була представлена на однойменному сайті у Фейсбуці, і було приємно читати відгуки, на зразок: «Дякую за цікаву інформацію» (Л. Ченчик). А увесь збірник краєзнавчих матеріалів можна переглянути на сайті кафедри української філології (https://ukr.khmnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/12/krasa-ukrayiny-podillya-2025-rik-1.pdf) та в інституційному репозитарії ХНУ (https://elar.khmnu.edu.ua/items/60e73a69-1a6f-4efe-a364-4c96b16f76e3).
Наступного навчального року ми плануємо підготувати другий випуск збірника «Краса України – Поділля» (інформаційний лист буде розміщений на сайті кафедри) і запрошуємо для підготовки матеріалів здобувачів вищої освіти і викладачів не тільки філології, історії чи туризму, а й усіх, кому не байдуже минуле рідного краю, кого хвилюють подільські краєвиди, хто вдячний батькам, учителям, землякам за путівку в доросле життя!
Пам’ятаємо, що патріотизм, державницька позиція, усвідомлення себе українцем починаються з любові до своєї малої Батьківщини!
Інформація кафедри української філології