16 червня 2026 року на кафедрі слов’янської філології Хмельницького національного університету відбувся захист фольклорної практики студентів групи ФУМ-25 спеціальності «Філологія. Українська мова та література», керівник – старший викладач кафедри Л. В. Терещенко. Першокурсники представили результати своєї першої дослідницької роботи, присвяченої вивченню та збереженню народної словесності, обрядової культури різних регіонів України.
Фольклорна практика є важливою складовою професійної підготовки майбутніх філологів, адже вона спрямована на поглиблене ознайомлення з нашими народними традиціями, обрядами, звичаями, з усною народною словесністю та іншими елементами культурної спадщини рідного краю. Основними завданнями практики є збирання, систематизація та аналіз фольклорного матеріалу, а також популяризація народної культури як важливої частини національної ідентичності.
У межах захисту фольклорної практики кожен студент групи ФУМ-25 представив результати власного збирання, систематизації, дослідження культурної спадщини окремих регіонів України. У доповідях висвітлено особливості народних традицій, обрядів, звичаїв та елементів усної народної творчості, характерних для різних територій, наведено приклади словесного супроводу обряду чи ритуалу, вказано інформаторів, обговорено цікаві миттєвості збирання і опису матеріалів.
Кожна презентація побудована на основі зібраних матеріалів, що відображали локальні особливості побуту, святково-обрядової культури, народної пісенності та традиційної символіки. Студенти приділили увагу як давнім елементам фольклору, так і сучасним формам його збереження і популяризації.
Окремим елементом захисту стали презентаційні матеріали, які наочно відобразили перебіг збирання і систематизації, аналізу й узагальнення матеріалів усної народної словесності, що дало змогу кожному і кожній почути не лише власні спостереження, а й поринути у словесність та обрядовість окремих локацій Хмельниччини, Полтавщини, Одещини.
Ілона Коваль розповіла про досвід роботи фольклориста-початківця в с. Малі Пузирки, Хмельницького району, Хмельницької області, де особлива увага приділяється збереженню родинних традицій та локальних обрядових практик.
Фольклорні матеріали, зібрані в с. Чорний Острів, Хмельницького району, Хмельницької області (це територія, де збереглися елементи давніх звичаїв та локального фольклору Поділля) стали ще одним відкриттям для здобувачів вищої освіти. І саме про це доповіла Катерина Домбровська.
Цікавість в очах і у запитаннях простежувалася, коли презентувала свою практику Анна Коробочка. Її батьківщина – м. Миргород, Полтавська область – відомий культурний осередок із розвиненою традицією народного мистецтва та лікувально-обрядової культури.
Про особливості культури і збереження фольклору у м. Кодимі, Подільського району, Одеської області – міста з багатокультурним середовищем, у якому поєднуються різні фольклорні впливи– дізналися з доповіді Варвари Мазур.
Маргарита Козак – мешканка міста, проте зуміла знайти автентичні елементи словесності української і польської, які збереглися на території мікрорайону Гречани (м. Хмельницький). Колись це був невеликий населений пункт, а сьогодні – мікрорайон обласного центру, але там і досі зберігаються елементи сільського побутового фольклору мазурів (етнографічна група поляків, що походять з історичної області Мазовія (центральна Польща).
Надзвичайно цікаву давню та унікальну історію с. Чемериси-Барські, Жмеринський район, Вінницької області охоче слухали з уст Софії Вітковської. Легенди про королеву Бону Сфорцу і досі живуть на її горі – руїнах колишнього замку.
Захист фольклорної практики став підсумком кропіткої та змістовної роботи студентів, які змогли не лише зібрати та опрацювати цінний етнографічний матеріал, а й представити його у структурованій та доступній формі. Кожен виступ засвідчив багатство та різноманітність української народної культури. Водночас пролунали зауваження, що, на жаль, все менше таких людей, хто намагається пригадати старовину і поділитися спогадами, тому філологи одним із пріоритетів мусять визначити і фольклорну спадщину: її вивчення, записування, популяризацію, захист.
Учасники практики отримали цінний досвід польових досліджень, удосконалили навички аналізу, систематизації та презентації фольклорних матеріалів. Загалом захід пройшов у теплій та доброзичливій атмосфері, а студенти залишилися задоволеними результатами своєї роботи. Подібні практики є важливою складовою професійної підготовки філологів, адже сприяють глибшому розумінню культурної спадщини та формуванню поваги до народних традицій.
Ілона Коваль, студентка групи ФУМ-25
Ukrainian