Навчальна дисципліна «Проблемні питання української мови», як зазначено в робочій програмі, є одним із завершальних етапів підготовки магістрів, який передбачає не лише фахове удосконалення, а й розширення світогляду фахівця, оскільки перед студентом постає складний комплекс питань, що по-різному тлумачаться мовознавцями.
Безперечно, до таких проблемних моментів належить, зокрема, походження української мови, яке розглядається на першій лекції. Із метою ґрунтовного викладу цього матеріалу було запрошено Оксану Юріївну Зелінську, докторку філологічних наук, професорку, що працює в Київському національному лінгвістичному університеті. Вона 10 вересня 2024 року провела гостьову лекцію для магістрантів спеціальності «Середня освіта. Українська мова і література», що навчаються у Хмельницькому.
Викладачка насамперед звернула увагу на ігнорування історії української мови, яку часто «знімають» із навчальних планів університетів, вважаючи непотрібною для фахового становлення вчителя-філолога. Натомість здатність протидіяти ворожій москальській пропаганді може поглиблювати тільки розуміння того, що наша мова має всі атрибути, щоб входити до складу найбільш розвинених європейських мов, а це – давня історія (зокрема, українська мова майже удвічі «старша» за російську), розвинена терміносистема, мелодійність і лексичне багатство, зрештою – менталітет народу, який не хоче бути поневоленим російськими посіпаками. І надаремне росіяни маніпулюють міфом «про трьох братів зі спільної колиски», у якій, на їхню думку, російський є найстаршим; насправді ж реальність зовсім інша, про що науково достовірно писали Л. Булаховський, О. Горбач, І. Огієнко, Ю. Шевельов та інші українські історики мови.
Належним чином розглянуто історію української мови, що починається від праслов’янської мовної єдності (VІ ст. н. е.). Звернено увагу на те, що етнографічні риси українців формувалися протягом багатьох віків на найдавніших східнослов’янських територіях Наддніпрянщини, Полісся, Галичини та Прикарпаття. При цьому вони збагачувалися й досягненнями сусідніх неслов’янських племен (зокрема наш етнос засвоїв високу хліборобську культуру трипільців, ідеологію, релігійну та соціальну сфери, ремесло, фольклор і мистецтво скіфських племен тощо).
Отримали студенти й домашнє завдання – з’ясувати, чим відрізняються періодизації історії української мови О. Горбача та Ю. Шевельова, проте перевіряти його наступної пари вже буде викладач цього курсу М. М. Торчинський.
Приємним є і той факт, що на лекції були присутніми й магістранти спеціальності «Філологія. Українська мова та література», які будуть вивчати цю дисципліну в наступному семестрі.
Інформація кафедри української філології