27–28 жовтня 2021 року відбулися Тимченківські наукові читання (засідання 7) на тему «Академічна історична лексикографія: здобутки та перспективи» (до 155-річчя від дня народження професора Євгена Тимченка й 80-річчя від заснування осередку академічного мовознавства у Львові).

Організатор заходу – Відділ української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України (Львів) у співпраці з Мовознавчою комісією НТШ і з Відділом історії української мови та ономастики Інституту української мови НАН України (Київ).

Учасниками Тимченківських наукових читань стали дослідники із Житомира, Запоріжжя, Києва, Луцька, Львова, Умані, Хмельницького, а також науковці з Білорусі (Цэнтр даследаванняў беларускай культуры, мовы і літаратуры Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі, Інстытут мовазнаўства імя Якуба Коласа), Польщі (Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu), Угорщини (Ніредьгазький університет), Японії (Університет Міе).



Проблематика доповідей охоплювала питання теорії і практики історичної лексикографії, методологічних аспектів лексикографічного опрацювання історичної лексики, формування корпусу джерел історичного словника, діахронійного виміру діалектного слова і словника, функціонування історичного словника в цифрову еру, лексикографічної репрезентації повсякденного мовлення, нових лексикографічних проєктів, зв’язків історичної лексикографії і лінгвістичної географії, історичного словництва та сучасної гуманітаристики.



Зокрема, д.філол.н., професор Царалунга І.Б. в доповіді «Історичний словник в освітній парадигмі майбутнього вчителя української мови» схарактеризувала специфіку використання історичних словників для підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-професійною програмою «Середня освіта. Українська мова та література» бакалаврського рівня, розробленою викладачами кафедри української філології Хмельницького національного університету і запровадженою в навчальний процес 2021 року.

Увагу було акцентовно на важливих надбаннях вітчизняної діахронійної лексикографії: Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. (редкол. Л. Л. Гумецька та ін. Т. 1-2. Київ, 1977-1978); Словник української мови XVI – першої половини XVII ст. (Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Вип. 1 17. Львів, 1994-2017); Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV – XVIII cт. (Київ – Нью-Йорк, 2002-2003) та ін.

У підсумку дослідниця визначила одним із перспективних напрямів сучасної та історичної лексикографії створення електронних словників різного спрямування.
Завдяки цікавим доповідям науковців із різних країн, обговоренню актуальних проблем діахронійного словникарства, оприлюдненню новітніх джерел фактологічного матеріалу науковий форум став вагомим внеском у розбудову не лише історичної лексикографії, а й лінгвістики у цілому.