15 травня у Херсонському державному університеті відбулася презентація дослідження «Інституційні політики використання фемінітивів у системі вищої освіти України» Сергія Омельчука, доктора педагогічних наук, професора кафедри української і слов’янської філології та журналістики . У межах вивчення дисципліни “Сучасна українська літературна мова. Морфеміка та словотвір” захід дистанційно відвідали бакалаври кафедри української філології (гр. СОУ-23, СОУА-23 та ФУМ-23, викладач — Марія Гавриш).
Фемінітиви – жіночі назовники, іменники жіночого роду. Фемінітиви вживаються на позначення посад, професій, виду діяльності, зайнятості жінок. Вони є органічними в українській мові (як і в інших мовах, зокрема – і слов’янських), історично обумовленими й утворюються переважно флективним способом – додаванням суфікса до іменника чоловічого роду.
22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 437 «Питання українського правопису», якою схвалено редакцію «Українського правопису». Відповідно до п. 4 § 32 чинного Українського правопису (Правопис суфіксів. Іменникові суфікси): «За допомогою суфіксів -к-(-а), -иц-(-я), -ин-(-я), -ес-(-а) та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-(-а), бо він поєднуваний із різними типами основ: áвторка, дизáйнерка, дирéкторка, редáкторка, співáчка, студéнтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(-я) приєднуємо до основ на -ник: верстáльниця, набíрниця, порáдниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(-я) сполучаємо з основами на -ець: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня і приголосний: бойки́ня, майстри́ня, лемки́ня. Суфікс -ес-(-а) рідковживаний в українській мові: дияконéса, патронéса, поетéса».
Фемінітиви відіграють значну роль у сфері трудового законодавства, де вони допомагають усунути узагальнені маскулінітивні форми у назвах професій та посад, забезпечуючи рівне представлення у сфері зайнятості.
Як зазначив професор Сергій Омельчук, на сьогодні залишається низка викликів (стереотипів) щодо вживання фемінітивів в освітній сфері.
Щоб унаочнити проблему використання фемінітивів у системі вищої освіти Україні, науковець вивчити систему використання відповідної лексики не лише на сайтах ЗВО (152), а й галузевих інститутів, внутрішні документи, усемережі. У процесі дослідження науковець виділив такі тенденції:
1 тенденція – є заклади (6%), які системно використовують фемінітивну лексику в професійній комунікації. Йдеться про сайти, документацію.
2 тенденція – несистемне (17%), або невпоряковане використання.
3 тенденція – це ті заклади (74%), де фемінітиви переважають лише в текстах інституційних стрічок новин, дописах на офіційних сторінках у соцмережах;
4 тенденція – це ті заклади (3%), на сайтах яких відсутні приклади вживання фемінітивів.
Хмельницький національний університет належить до 3 групи – університети, у яких фемінітиви переважають лише в текстах інституційних стрічок новин. Надіємось, що з часом ця тенденція зміниться і фемінітивну лексику у нашому ЗВО будуть системно використовувати в професійній комінікації. Інформація кафедри української філології
Ukrainian