Писемні пам’ятки – цінне джерело для вивчення історії, мови, культури народу. Давні тексти справедливо зараховують до важливих засобів самоідентифікації певного етносу, до незаперечних репрезентантів суспільно-історичного, освітньо-культурного, економічного, релігійного життя нації.
Чимало українських пам’яток, збережених до сьогодні, розкривають історію рідного краю, свідчать про формування державних основ українства, характеризують специфіку правовідносин, правил та звичаїв у суспільстві, відображають розвиток української мови у її діалектах, функціональних стилях, лексико-граматичній парадигмі тощо. Тим ціннішим є повернення до скарбниці збереженої писемної спадщини тих книг, які були втрачені у вирі історичних подій, суспільних протистоянь та випробовувань нації.
До таких пам’яток належить рукописна Костянтинівська Кормча 1599 року, створена в місті Костянтинів (тепер – м. Старокостянтинів Хмельницької обл.), у замковій церковній школі Василя-Костянтина Острозького.
9 лютого 2023 року відбулася робоча зустріч завідувача кафедри української філології Хмельницького національного університету проф. Інни ЦАРАЛУНГИ з першим заступником начальника Управління культурної політики і ресурсів Старокостянтинівської міської ради Василем МУЛЯРОМ та протоієреєм о. Степаном (Капустинським), настоятелем родинного храму князів Острозьких – замкової Свято-Троїцької церкви ПЦУ в м. Старокостянтинові, де зберігається копія Костянтинівської Кормчої 1599 року.
Було обговорено актуальність різнобічних досліджень пам’яток історії та культури краю, зокрема, комплексного аналізу Костянтинівського манускрипту, і передано коштовну книгу для ознайомлення науковцям ХНУ.
Оригінал пам’ятки вважався втраченим за часів Другої світової війни, однак на початку ХХІ ст. спільними зусиллями науковців його віднайшли і розмістили в Національній бібліотеці у Варшаві (Республіка Польща). Завдяки ентузіазму українських та польських дослідників книгу було оцифровано й опубліковано у формі факсимільного видання, упорядником якого став кандидат історичних наук Дмитро ЛІЩУК.
Вправна копія добре збереженого тексту Кормчої викликає жвавий інтерес не лише істориків, краєзнавців, але й мовознавців, оскільки регіон, де було створено пам’ятку, представляє багату говіркову палітру, вплив якої позначився і на словесній тканині релігійного твору кінця XVI ст., що стане предметом подальшого лінгвістичного розгляду.
Упродовж зустрічі з представниками управлінської та релігійної сфери м. Старокостянтинова було обговорено перспективи подальших досліджень пам’яток Хмельниччини у загальноукраїнському масштабі, порушено проблеми відновлення й поширення культурної спадщини Поділля та Південно-Східної Волині.
Щиро дякуємо за цінний історико-лінгвістичний матеріал та сподіваємося на подальше співробітництво в галузях культури, освіти та науки!
Завідувач кафедри української філології
Інна ЦАРАЛУНГА