Слобожанщина – це Україна

Уже всімнадцяте збирає науковців України «Слобожанська беседа» для обговорення нагальних проблем функціювання української мови на рідних теренах. Цьогоріч доповіді відомих лінгвісток і лінгвістів торкнулися найболючішого – виживання української мови у своїй хаті. Війна, з одного боку, глобалізація та наше німе мовне законодавство, з іншого, невпинно роблять свою справу, і тільки формування свідомости, що без української мови нас не буде, можуть зрушити цю справу з мертвого місця, були гаслом доповідей проф. П.Ю. Гриценка та проф. Ж.В. Колоїз. Мовознавчі наративи сьогодення – від історії та правильного вивчення у школі, виші давніх текстів і до семантичних зрушень у словах під впливом позамовних чинників – прозвучали в доповідях проф. О.Ю. Зелінської, проф. А.М. Поповського, проф. С.Л. Ковтюх. Рідне слово в контексті літературного поступу актуалізували в доповідях проф. К.Д. Глуховцева, канд. філол. наук Л.Я. Колєснік.

Хмельницький національний університет представляв доцент кафедри української філології Василь Денисюк, який у доповіді на пленарному засіданні наголосив на міждисциплінарності діалектологічних студій, продемонструвавши на прикладі говірки с. Дмитрушки результат (словник) і те, що залишається поза словником, хоч має велику евристичну цінність, що викликало жваве обговорення. Приємно, що і члени проблемної групи «Українська мова в часі і просторі» Дарина Боголюбова, Наталія Подзерей, Каріна Кушнір узяли участь у роботі секцій слобожанської конференції, де отримали прекрасну нагоду не тільки почути корифеїв українського мовознавства, але й самим долучитися до творення лінгвоукраїністики.

Інформація кафедри української філології