9 листопада 2021 року, у День української писемності і мови, в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні НАН України було проведено круглий стіл, приурочений до 80-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора Віталія Вікторовича Жайворонка. Недаремне було обрано саме цю дату, тому що В. В. Жайворонок був одним із кращих укладачів українських словників, справжнім шанувальником рідного слова, захисником традицій і звичаїв українського народу, дійсним патріотом України.
Із Хмельницьким національним університетом відомий мовознавець мав гарні стосунки. Зокрема, він брав участь у Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми філології та перекладознавства», рецензував видання викладачів кафедри української філології, консультував наших аспірантів. Але більш ґрунтовна і тривала співпраця із шановним професором у нас була ще в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, і саме про цей період ми розповідали у своєму виступі.
Зокрема, увага зверталася на науково-педагогічну діяльність Віталія Вікторовича (під його керівництвом захистили дисертації сім аспірантів), а також викладацьку (протягом більш ніж десяти років Жайворонок читав два курси – «Українська етнолінгвістика» та «Мова як народознавче джерело») і наукову (у цей час підготовлено посібник «Українська етнолінгвістика», «Російсько-український словник», словники-довідники «Велика чи мала літера», «Знаки української етнокультури», «Антологія знаків української етнокультури» і багато інших).
Оскільки ми були добре знайомі із сім’єю Віталія Вікторовича, то закономірно, що згадали і Людмилу Миколаївну, його дружину, яка була берегинею їхнього сімейного вогнища. Саме вона сказала, що таких людей, як її чоловік, Бог посилає лише одиниці, щоб вони несли на Землю добро. І з цим неможливо не погодитися.
Приємно, що нам (співдоповідачами були Наталія Миколаївна і Михайло Миколаївна Торчинські) надали слово одразу ж після Богдана Миколайовича Ажнюка, директора Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора, президента Національної асоціації україністів, та Віктора Михайловича Бріцина, доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника цього інституту, нашого земляка-подолянина. Обидва доповідачі говорили про вагомий внесок Віталія Вікторовича Жайворонка в розвій українського мовознавства, зокрема лексикографії а етнолінгвістики. Саме проблеми словникарства у своїх виступах більш поглиблено обговорили Пилип Олександрович Селігей, Алла Анатоліївна Лучик і Галина Михайлівна Ярун.
Після пленарного засідання працювали дві секції – «Українська етнокультура в лексикографічному описі: напрями та перспективи» й «Українська фразеологія і лінгвокультурологія в словникарській практиці». У другій секції з доповіддю «Паралелі розвитку української та польської пареміографії» виступила випускниця кафедри української філології, викладачка кафедри слов’янської філології Хмельницького національного університету, а нині – аспірантка Інституту мовознавства Тетяна Олександрівна Мороз.
Безперечно, узагальнення усіх напрацювань В. В. Жайворонка неможливо зробити протягом одного, хай і вагомого наукового заходу. Але необхідність проведення таких меморіальних зібрань очевидна, що було підтверджено нами 19 лютого 2021 року під час проведення Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, а в її рамках – круглого столу «Ми пам’ятаємо…», за матеріалами якого підготовлено однойменний лінгвомеморіальний альманах.
Саме таку пропозицію ми висловили в нашому виступі, адже не можна рухатися вперед, ігноруючи минуле, не згадуючи своїх учителів та колег, які відійшли у вічність!
Наталія Торчинська, Михайло Торчинський