
23 квітня в науковій бібліотеці Хмельницького національного університету відбулася зустріч з Сергієм Єсюніним – кандидатом історичних наук, дослідником історії, архітектури та культури міста Хмельницького та Поділля, провідним науковим співробітником Хмельницького обласного краєзнавчого музею. У рамках вивчення дисципліни «Сучасна українська літературна мова. Морфеміка та словотвір» захід відвідали бакалаври кафедри української філології (гр. СОУ-23, СОУА-23 та ФУМ-23, куратор – Марія Гавриш).

Дослідник подільського краю Сергій Єсюнін презентував нове авторське видання «Хмельниччина: минуле, що дивує», в якому зібрані цікаві краєзнавчі нариси з історії Поділля та Південно-Східної Волині (територія Хмельницької області).

У книзі – 70 нарисів про відомих постатей області, про артефакти та архітектурні споруди краю. Окремий розділ краєзнавець виділив для опису подій Української революції на території Хмельниччини (1918-1921 рр.). Збірка містить нариси і легенди, які протягом століть були поширені на території області. А також – опис фактів та подій, про які історики досі дискутують.

Актуальною для слухачів виявилася проблема топонімів «Плоскирів» – «Проскурів» – «Хмельницький».
Місто Хмельницький походить від невеликого поселення Плоскирів або Плоскирівці, час заснування якого невідомий. Перша достовірна згадка про Плоскирів (Плоскировець) міститься у привілеї, виданому великим князем Литовським і Руським та Королем Русі Владиславом ІІ Ягайлом у 1431 році.
Плоскирів (Плоскирівці) виник серед грузьких заплав у місця впадіння річки Плоскої до Південного Бугу (тоді річка мала назву Бог). Саме таким місцерозташуванням й пояснюється перша назва поселення. Справа в тому, що ще до початку XX ст., Плоска при впадінні в Буг мала “безіменний” рукав, завдяки якому утворювався природний острів. Ймовірно той рукав у XV-XVI ст. мав назву Рів, а поселення, що заснували на острові між Плоскою та Ровом, стало іменуватися Плоскирів (Плоскирівці). Таке подвійне написання назви зустрічаємо лише у XV ст. (серед шести згадок, дві – Плоскирівці, чотири – Плоскирів). З XVI ст. і фактично до початку XIX ст. вживалася лише назва Плоскирів.
Сергій Єсюнін зазначає, що 5 липня 1795 року була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один із її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з’являється назва Проскурів, хоча самого указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.
1954 року місто Проскурів перейменували на Хмельницький, нібито до 300-річчя підписання гетьманом Богданом Хмельницьким і московським царем Олексієм Романовим Березневих статей, які, згідно з російською пропагандою, символізують «возз’єднання» Росії та України.
Зараз існує дискусія, чи доцільною є ця назва, адже сама її ідея підкріплює імперські наративи (так само як і назва Проскурів). Отже, авдиторія дійшла висновку, якщо і перейменовувати, то тільки на «Плоскирів»!

Дякуємо науковій бібліотеці Хмельницького національного університету за організацію і проведення патріотично-краєзнавчої зустрічі.
Інформація кафедри української філології